Команда Характер.Media ділиться знаковими матеріалами, проєктами, досвідами, переживаннями, які були протягом року, що минає.
Меморіальний репортаж про Чеку
"Щоб мати свободу, треба мати ще інші цінності, треба розуміти себе, добре знати, хто ти для себе є, що таке особисте щастя і як тобі до нього дійти" – це фраза із заповіту Іри "Чеки" Цибух, загиблої бойової медикині "Госпітальєрів", з якої виріс меморіальний репортаж "Чека. Камертон Свободи".
Журналістка Характер.Media Олена Мартинюк працювала над ним три місяці, провівши розмову з двома десятками героїв. В результаті на сайті вийшов репортаж українською і англійською мовами на 51 сторінку, з 22 авторськими ілюстраціями.
Обкладинка репортажу "Чека. Камертон свободи"
“Кілька героїв переносили розмови, бо не могли говорити – знали, що після інтерв’ю їх "розбере" і вони не зможуть працювати та функціонувати. Когось треба було чекати тиждень; когось – два місяці. Розвідника Капітана, який зустрів Іру під кінець її життя, – три місяці”, – розповідає Олена Мартинюк.
Меморіальний репортаж "Чека. Камертон Свободи" журналістка презентувала в Брюсселі.
172 тисячі переглядів відео про полон
Найкращим форматом YouTube-каналу Характера став подкаст із трьома особами в кадрі, які ведуть розмову без журналіста. Запрошені герої – це захисники, ветерани, цивільні, дотичні до війська. Їхня розмова може тривати до трьох годин – три години комфортної бесіди за круглим столом, де герої відчувають себе своїми серед своїх.
“Вже другий випуск цього подкасту – “Полон” – остаточно переконав нашу команду в тому, що ми знайшли формат-якір. Розмову колишніх військовополонених Владислава Жайворонка (“Вікіпедії”), Валерії Суботіної (“Нави”) та медичної кураторки Патронатної служби “Азову” Дзвенислави Сірої (“Дзвінки”) подивилося більше 170 тисяч глядачів. Це був той момент, коли ми отримали багато класних відгуків від військових і ветеранів. І це той фідбек, який надає сили працювати ще більше, розповідати про війну та людей, які є взірцем мужності для всієї країни. Людей з характером”, – розповідає Олександр Білінський, співзасновник Агенції медійного росту “Або”, яка розвиває Характер.Media.
Фрагмент відео "Полон"
Саме відео цього формату стали лідерами 2024 року за кількістю переглядів:
- Полон, що ми пережили — набрало 172 тисячі переглядів;
- Убєрі Камеру! Як українські журналісти знімали свої репортажі в Курській області — 58 тисяч;
- Військово-лікарські комісії. Хто придатний — 45 тисяч;
- Оборона сиплеться. Без жінок ми програємо війну — 25 тисяч;
- 86 днів у Маріуполі. Як ми вижили — 15 тисяч.
Головній редакторці Характер.Media Діані Жвінкліс найбільше запам'яталося відео “Оборона сиплеться. Без жінок ми програємо цю війну”: “Це була неочікувано відверта розмова трьох військовослужбовиць – Олени Риж, Анастасії Шевченко, Ганни Васик – про виклики, з якими стикаються дівчата на фронті. Вони без прикрас розповіли про свою службу, про затяжні депресії, хвороби, психологічну допомогу, найважчі дні на фронті, дуже різну комунікацію з чоловіками-військовими”.
Люди з Характером
У жовтні Характер.Media запустив голосування, де охочі могли назвати військового чи ветерана, чий голос їм близький, чия думка для них важлива. “У публічному просторі часто з'являються різні рейтинги українських блогерів та інфлюенсерів, але справжнього мілітарного топу досі немає. Саме тих захисників і захисниць, яких українці вважають авторитетними, чиїм поглядам і досвіду довіряють, і хочуть чути їхні думки про цю війну”, – зауважує Діана Жвінкліс.
Обкладинка лендингу "Люди з Характером"
В результаті голосування вийшло номінувати 30 військових і ветеранів, які стали справжніми голосами цієї війни, – 30 Людей з Характером.
Півсотня відео і понад 80 героїв
Такими є дані YouTube-каналу Характера за 2024 рік. На ньому продовжували виходити звичні формати, як от виїзні інтерв’ю Діани Жвінкліс: “Я довго плакала після нашої поїздки у центр “Поділля”, де проходять реабілітацію незрячі воїни. Під час інтервʼю з ними ми багато говорили, сміялися. Вони були відвертими і демонстрували багато побутових речей, де можуть бути самостійними. Вони дуже сильні і фантастичні люди. Втім, вони ще й багато розповідали про складні сімейні обставини, які виникли саме через поранення, про відсутність реабілітації, яку мала б забезпечувати держава, про поведінку деяких цивільних, у яких ні толерантності, ні емпатії”.
Протягом року команда Характеру їздила до реабілітаційного центру “Поділля”, автобуса-шпиталю “Австрійка”, військової школи “Боривітер”.
У військовій школі "Боривітер"
На YouTube-каналі медіа продовжують виходити діалоги головної редакторки з героєм у студії. Історії і розмови бувають різними: “Під час інтервʼю з воїнами я не плачу, принаймні намагаюся максимально стримуватися, навіть коли дуже хочеться, бо вважаю це недоречним. Однак після якоїсь чергової історії можу добряче проридатися вдома наодинці, – ділиться Діана Жвінкліс. – А от хто мене заставив сміятися – то це Михайло Грисевич. Він втратив ногу на фронті ще до повномасштабного вторгнення, а зараз працює з військовими з ампутаціями. У нього до чорного гумору військових додалася ще й харизма – моментами було дуже складно стримати сміх за кадром і в кадрі”.
Платформа для військових і ветеранів, де вони можуть виговоритися: авторські подкасти 2024 року
Наприкінці літа команда Характера почала запрошувати до співпраці військових і ветеранів. Охочі вести авторський подкаст на YouTube-каналі можуть заповнити анкету й описати свою ідею. Після цього з ними зв’яжеться команда медіа.
Таким чином на YouTube-каналі Характера з’явилися три авторські програми:
- “Велика земля” Валерії Нави, військовослужбовиці, колишньої військовополоненої, яка запрошує двох-трьох готей (військових, ветеранів, волонтерів) поговорити на певну тему, як от умови утримання у російському полоні, специфіку стосунків з військовими, скандали у суспільно-політичному житті, збори для війська;
- “Думки на стіл” Олени Риж, штурмовички і бойової медикині, яка веде щирий діалог про війну і особисте з військовими, волонтерами, цивільними, які дотичні до армії;
- Дмитра Дипломата, офіцера “Азову”, колишнього військовополоненого, який гуляє містом із захисниками, ветеранами і веде з ними неформальну розмову про їжу, одяг тощо.
Авторська програма Дмитра Дипломата
170 публікацій і майже 70 героїв
Такими є дані за рік роботи сайту Характер.Media. “Найдушевнішою вийвилася розмова з ветераном Максимом, членом спільноти месіанських євреїв, який втратив руку в бою. Вразила дуже чітка позиція, яка провела його через бої та втрати. Відчувалося, що говорю з людиною великої гідності, спокою та віри, – ділиться журналістка сайту Олена Мартинюк і додає: – А от найбільше мене здивував чи, скоріше, надихнув Микола Подрезан, який з травмою хребта зміг побувати у 71 країні світу (з них у 64 – на кріслі колісному). Він дуже чітко показує, що можливо, якщо не все, то принаймні дуже багато”.
Матеріалами-лідерами сайту за кількістю переглядів стали:
- Найпопулярніші YouTube-канали бригад Сил Оборони: дивіться рейтинг
- Зберегти любов. Як українські жінки приїжджають до своїх коханих на лінію фронту
- "Я продовжую його справу": історія командирки взводу БПЛА, яка втратила чоловіка на війні
- Найстрашніші травми – невидимі. Як фонд "Світло в тобі" допомагає пораненим лікувати зір
- Маніфест дружини військового. Що переживають жінки, які очікують коханих з фронту
“Найнезвичнішим чи, скоріше, неочікуваним місцем, де довелося брати інтерв’ю стала автобусна зупинка. Там я познайомилася із соціальною супровідницею Тетяною. Ми випадково розговорилися, що мені загалом не властиво, – розповідає Олена Мартинюк. – Вже пізніше я дізналася, що телефон Тетяни розривається від повідомлень бійців, пам’ять заповнена світлинами поранень, ампутацій і загиблих, які очікують опізнання. Тарифного плану їй вистачає максимум на два тижні, бо ще до обіду телефон приймає до ста дзвінків. Деякі вона не забуде ніколи – один з хлопців, якого не могли забрати з поля бою, телефонував їй, доки не помер від втрати крові”.
Instagram-спільнота Характер.Media зросла втричі
Саме таким є приріст Instagram-сторінки медіа за 2024 рік. Нові читачі приходять з reels, спецпроєктів, як от меморіального репортажу про Іру “Чеку” Цибух чи Люди з Характером.
У 2024 році найбільше переглядів в Instagram набрав reels – 300 тисяч. Це фрагмент інтерв’ю захисника Маріуполя Василя “Обіто” Процишена із цитатою “Жінок треба призивати на службу”.
Найпопулярніший пост в Instagram набрав 200 тисяч переглядів і це був анонс репортажу про Ірину “Чеку” Цибух.
Нові читаті на сторінці з’явилися і завдяки спільним дописам з іншими медіа, платформами, героями матеріалів. За рік Характер зробив таких більше 10-ти і вони дали змогу загалом охопити понад 480 тисяч читачів.
“Спільні дописи та рілси дуже корисні для залучення нової аудиторії на сторінку медіа. Частіше всього ми робимо їх не з організаціями, а з героями наших відео чи з публічними людьми. Після постингу видно динаміку збільшення підписників. Це дуже дієво, бо це аудиторія, якій відгукуються наші принципи і наш контент”, – розповідає Діана Жвінкліс.