Артем Гесман на позивний «Бармен» народився в невеликому селі Новоселівка на Одещині. До повномасштабної війни жив в Одесі. З перших днів вторгнення він намагався долучитися до війська, однак тоді охочих було занадто багато. Лише у вересні 2022 року Артем потрапив до 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.
«Спочатку я був піхотинцем. Пам’ятаю, вийшов з позиції, а побратиму батьки зібрали кошти на дрон та прислали. Він мені давав трішки політати. Пізніше почав працювати на Maviс, далі були FPV-дрони та великі коптери. Згодом я став командиром відділення БПЛА».
Артем говорить, що найскладнішим у роботі була відсутність порозуміння між командирами та низька взаємодія між суміжними підрозділами.
«Часто суміжники вмикали РЕБ, і ми втрачали свої дрони. Командування іноді не розуміло, що певні засоби не призначені для конкретних задач. У результаті були великі втрати техніки».
Артем виконував задачі на кількох напрямках. Спочатку на Авдіївському, де підрозділ перебував тривалий час. Потім їх перевели на Запорізький напрямок, у район Гуляйполя, де вони провели зиму. Згодом знову повернулися на Донеччину, під Бахмут.
«У пам’яті залишаються лише хороші моменти: повертаєшся з позиції, приводиш себе до ладу, поруч коти чи собаки — граєшся з ними й відпочиваєш. Або зустрічаєшся з побратимами, обговорюєш новинки у сфері БПЛА, щось майструєш і потім застосовуєш».
Артем з побратимами
День поранення Бармен пам’ятає чітко. Було тепло і сонячно, всі працювали у футболках та бронежилетах. Перед цим знову виникла суперечка з керівництвом щодо позиції, з якої мали виконувати завдання.
«Я доводив, що ми не можемо працювати з тієї точки, бо заважав РЕБ суміжників. У відповідь чули тільки: “вперед, вперед, вогонь”».
Артем вийшов поставити заряджений дрон на злітний майданчик, а в цей час біля нього прилетів снаряд.
«Моя пташка здетонувала і вразила мені весь правий бік. Я впав, потім до мене підбіг мій товариш, який відтягнув мене і одразу надав допомогу. Після цього він викликав евакуацію. Весь час я був у свідомості: їхав, жартував, зрозумів, що помирати не так страшно».
Після поранення Бармен прокинувся у лікарні імені Мечникова. Тиждень провів у реанімації, після чого його евакуаційним потягом перевезли до Хмельницького. Там він лікувався спочатку в обласній лікарні, а згодом у госпіталі, де провів близько місяця. Лікарі готували його до протезування, проводили операції, діставали уламки та займалися оком.
Далі була реабілітація в центрі «Галичина», де розпочалася активна фізична відновлювальна робота. Згодом у центрі Superhumans Артем отримав свій перший протез.
«Пішов одразу, бо це виявилось не так складно».
Він згадує, що цей період не проходив наодинці. Поруч постійно була його дівчина, також підтримували друзі та чорний гумор.
Артем з дівчиною
До війни він займався легкою атлетикою і любив бігати біля моря. Після поранення повернувся до тренувань і долучився до Одеської обласної федерації адаптивного спорту та підтримки ветеранів. На свої перші змагання — «Ігри Героїв» — він поїхав після двох тижнів тренувань і одразу здобув перше місце: «Тоді я зрозумів, що можу більше».
Найбільше його мотивують інші ветерани, які попри складні поранення продовжують активно жити і тренуватися.
«Коли бачиш людей із парною ампутацією ніг, які тренуються і змагаються, розумієш, що тобі не так важко».
Артем на "Іграх Героїв"
Артем каже, що прийняв себе і навчився виконувати повсякденні речі однією рукою — готувати, працювати, керувати автомобілем.
Сьогодні Артем дистанційно працює у Благодійному фонді Сергія Притули на посаді менеджера по роботі з екіпажами відділу БПЛА. Каже, що іноді робочі питання доводиться вирішувати навіть уночі.
«Для мене війна не закінчилась, вона просто продовжується в іншій ролі. Зараз піхота майже не веде бої — воюють навчені пілоти. Йде технологічна гонка: у кого кращий засіб, той і переможе».
Артем наголошує, що в тилу не варто забувати про війну, навіть попри бажання жити звичайним життям.
Зараз у БФ "Сергія Притули" триває «Єдинозбір» на дрони-перехоплювачі шахедів та укомплектування екіпажів операторів. Підтримати його можна за посиланням: https://send.monobank.ua/jar/3w8JTb7xhE
