Як спортсменка адаптувалася до військових реалій, що допомагає їй залишатися сильною і яку пораду вона дає жінкам, які думають приєднатись до війська чи чекають на своїх коханих з фронту – Оксана розповіла "Характеру".
Звільнення Ізюму – остання операція чоловіка
Долучитися до Збройних сил України було моїм свідомим і добровільним рішенням. Ще на початку повномасштабного вторгнення я хотіла приєднатися до війська. Однак тоді чоловік переконав мене залишитися вдома, сказавши, що це "не жіноча справа" і що він сам має захищати нас і країну. Я погодилася, продовжуючи займатися професійним спортом, але все змінилося після його загибелі.
Оксана "Бантик"
Мій чоловік служив у батальйоні "Скала" на Харківському напрямку, брав участь у звільненні Ізюму. Це була його остання операція. Подробиці залишились секретом, але звістка про його смерть стала точкою неповернення для мене.
До повномасштабної війни я була професійною спортсменкою з пауерліфтингу. Це, можливо, не найтиповіший вид спорту для жінки, але мені вдавалося досягти значних успіхів – представляла Україну на міжнародній арені. Після втрати чоловіка я вирішила не опускати рук: почала відвідувати курси зі зброярської справи, медичної допомоги, їздила на полігони. Спершу це було способом відволіктися, але згодом стало частиною мого шляху до армії.
Оксана у війську
На першому завданні відчувала радість і легке хвилювання
Я прагнула бути максимально корисною, але жінкам тоді здебільшого пропонували тилові посади. Проте я наполягала. Через знайомих вдалося знайти місце в батальйоні "Айдар". Там мені запропонували навчання на оператора безпілотників. Спершу я не знала, що це за робота, але швидко освоїла всі нюанси. Курси були інтенсивними, а справжній досвід прийшов уже на бойових завданнях.
Будучи на першому завданні, я відчувала радість і водночас легке хвилювання. Це був момент, коли я вперше побачила війну очима, спробувала відчути те, що, ймовірно, переживав мій чоловік. Завдяки підтримці побратимів я навчилася працювати з дронами, боєприпасами, освоїла всі правила поведінки під час обстрілів.
Оксана на завданні
Спортивний досвід став у нагоді
Я вже місяць як командирка взводу ударних БПЛА. Щоденні обов'язки включають багато: від забезпечення ресурсів до координації роботи взводу. Однак найважливіше – це відповідальність за людей. Я завжди намагаюся дбати про кожного, хто служить поруч, і впевнена в їхньому професіоналізмі.
Мій спортивний досвід став у нагоді. Завдяки фізичній і моральній підготовці, я справляюся з навантаженнями, хоч визнаю, що війна залишає свій відбиток навіть на найбільш підготовлених.
Війна залишає свій відбиток навіть на найбільш підготовлених
Приїжджайте до чоловіків на фронт – це найкраща підтримка
В армії жінці слід бути готовою до дискомфорту, як фізичного, так і психологічного. Тут немає стабільності, але це вчить адаптуватися до будь-яких умов. Я бачу, як зростає число жінок у війську. Головне – бажання і готовність вкладатися повністю, щоб наблизити перемогу.
Моє рішення приєднатися до війська – це не просто особиста справа. Це продовження того, що розпочав мій чоловік, і спосіб зробити внесок у боротьбу за нашу країну. Я не шкодую про свій вибір і вірю, що разом ми зможемо змінити хід подій.
Оксана стала командиркою FPV-дронів
Наостанок хочу сказати тим, хто хвилюється за своїх чоловіків на фронті: не бійтеся приїжджати до них, навіть якщо це буде лише коротка зустріч. Якось один побратим сказав: "Я живу заради тих десяти хвилин, коли бачив її". Такі моменти наповнюють нас силою.
Ви ніколи не зможете зрозуміти чоловіка на фронті, поки самі не побуваєте на його місці. Тому, за можливості, варто хоча б приїжджати та провідувати його. Це найкраща підтримка, яку тільки можна дати.
Підрозділ Оксани збирає кошти на 50 FPV-дронів.
Що підтримати їх, можна задонатити на банку за посиланням:
https://send.monobank.ua/jar/8Y629kA59W%D0%BD
Номер картки банки
5375411218863665
