Джерело: Рубіж
Старший розвідник з позивним Айбокс має багаторічний досвід роботи у Бригаді швидкого реагування “Рубіж”. Зараз, через стан здоров’я, він працює переважно в штабі, проте того разу вирішив піти на завдання разом з молодими побратимами.
У селі захисники натрапили на подружжя, яке, здавалося, поводилося спокійно: попросили їх зачекати, поки прив’яжуть собаку, щоб пустити військових у двір. Та вже за мить з хати вибігло вісім озброєних росіян у цивільному та військовій формі.
Інтуїція підказала Айбоксу, що ситуація небезпечна, тому розвідники встигли розійтися по різних боках, перш ніж почалася стрілянина. Це врятувало життя: ворог не зміг накрити одразу кількох бійців однією чергою. Далі у бій втрутилася бойова машина українців, яка рознесла схованки окупантів і кілька крайніх хат.
Дрони підтвердили, що в селі діяли "ждуни" – місцеві, які співпрацюють з росіянами. Саме з їх допомогою окупанти облаштовували точки накопичення та логістичні місця, зокрема зі Starlink, що дозволяло їм підтримувати зв’язок.
Айбокс пояснює: групи противника рухаються невеликими партіями – по 4–6 осіб. Частину знищують на підході, проте хтось завжди просочується далі. У них серйозні проблеми з постачанням, евакуацією поранених і відсутністю їжі. За словами розвідника, на днях один з них наклав на себе руки, ще в одного забрали автомат, бо той хотів застрелитися.
"Вони йдуть лісосмугами, намагаються уникати бою. Якщо наш дрон висить, то сидять і чекають. Їхнє виживання багато в чому тримається на підтримці місцевих. Це найнебезпечніший фактор", – наголосив Айбокс.
Попри загрозу, він додає: на завданні страх відходить, працює холодний розрахунок. "Страшно, коли їдеш на задачу. А коли вже починається бій, ти працюєш і все", – каже розвідник.
Що було раніше
Історія відбулася у 66-ій окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго. Воїни бригади зустріли окупанта на своїй позиції. Він там опинився через обман свого командування: російському військовому сказали, що на тій позиції його чекатимуть свої.
