У 1895 році брати Люм'єр показали світові перше кіно. Їхнє прізвище – Lumière – стало символом світла. А сьогодні є назвою інженерного (R&D) підрозділу Lumiere Tech у складі 21 окремого полку безпілотних систем «Kraken 1654» Третього армійського корпусу.

Розповідаємо, як R&D підрозділ формує нові рішення безпілотних систем на фронті – в умовах реального часу.

Велика сім’я військових інженерів

Lumiere Tech заснували у 2025 році військові інженери, що вже мали бойовий і технічний досвід. Основні напрямки роботи: розробка, тестування, доопрацювання і масштабування безпілотних систем, які потрібні на фронті у реальному часі. Рішення створюють з нуля, якщо неможливо адаптувати вже наявні ринкові продукти.

Автор: архів "Люм'єра"

"Ми велика сім’я, об’єднана простою цінністю – життям. Тут будь-хто: інженер, волонтер, стрілець, командир, цивільний або військовий – віддається на повну задля збереження життя, задля підвищення ефективності, задля того, щоб більшість важких і ризикованих завдань можна було виконати за допомогою роботів", – пояснює Микита "Ніо" Матвієнко, командир взводу R&D.

НіоНіоАвтор: архів "Люм'єра"

У підрозділі працюють фахівці з кількох напрямків:

  • інженери-механіки і конструктори;

  • електронники;

  • ІТ-фахівці (програмісти, системні інженери);

  • спеціалісти зі зв’язку;

  • бойові оператори, які тестують системи в реальних умовах;

  • логісти і волонтери, які забезпечують постачання компонентів.

Автор: архів "Люм'єра"

Побудована структура дозволяє одночасно працювати над кількома розробками. Кожен напрямок має свою міні-команду. Всі зміни та результати узгоджують з тими, хто буде безпосередньо користуватися рішенням на бойових завданнях – з самими військовими.

Завдання диктує поле бою

"Пусковим гачком" завжди є потреба з фронту. Якщо існуючі рішення не дають результату на полі бою – підрозділ ставить задачу "Люм’єру". Відразу формують команду під потребу і запускають прототипування. Всі напрацювання відбуваються в межах реальних обмежень: нестабільний зв’язок, глушіння GPS, ризики втрати платформи.

Автор: архів "Люм'єра"

Так з’явилися "Павук" і "Мураха" – дрони-ретранслятори, які мали замінити DJI-тип платформи, що не витримували умов роботи на полі бою. Початкове прототипування дало базову платформу, яка згодом пройшла кілька рівнів перевірки:

  • лабораторні випробування (перевірка основних параметрів, стабільності, перегріву тощо);
  • польовий тест (щонайменше 200 годин нальоту);
  • бойова перевірка (2–3 доби в роботі з бойовим екіпажем).

Автор: архів "Люм'єра"

Після кожного циклу команда отримує фідбек, вносить зміни і передає на ширше тестування. Тільки після цього платформа масштабується, і розробка отримує повноцінне нове життя.

Рішення "Люм’єру" вже використовує більше 20-ти підрозділів.

Інженери пояснюють, що взводи R&D потрібні саме всередині "звичайних" підрозділів. Адже військові найкраще знають реальні проблеми фронту і можуть їх вирішити через швидку комунікацію з бойовими групами, тестування в бойових умовах і максимальну відданість справі.

Нікіта "Долина"Микита "Долина"Автор: архів "Люм'єра"

"Нами рушить бажання помсти за полеглих побратимів. Розвиваючись технологічно, ми маємо змогу завдавати ворогу більшої шкоди – як у живій силі, так і у техніці", – підсумовує Микита "Долина" Долінніков, командир роти.