Злий – начальник артилерії, заступник командира 125-ї важкої механізованої бригади. У військо прийшов у дев’ятнадцять: у 2014 році, щойно закінчивши університет, добровільно пішов служити й потрапив до першої танкової бригади на посаду командира гармати. З артилерійською роботою він тоді познайомився вперше, але саме вона визначила його фах, попри попередній диплом айтівця, – уже в 2015–2019 роках він навчався у Львівській Національній академії сухопутних військ і ніколи не думав полишати службу.

До дня ракетних військ та артилерії "Характер" розповідає, як працюють українські артилеристи. 

Оборона Чернігова

– Комбат, вставай. Війна почалась.

– П’ята ранку. Сержант, дай поспати ще годину. Хто його знає, коли наступний раз вийде, – говорить Злий, намагаючись знову заснути у потязі. 

24 лютого 2022 року Злий зустрів на посаді командира батареї у 44-й окремій артилерійській бригаді – в ешелоні, що якраз рухався в бік Чернігова. 

Тільки розвантажились – відразу в бій. Росіяни працювали по бригаді Злого усім, чим могли: від авіації до мінометів та далекобійної артилерії. 

Автор: архів героя

Шість гармат "Гіацинт" з позиції на "Золотому березі" Чернігова працювали майже безперервно, стримуючи російські колони, що намагалися прорвати оборону міста. За тиждень підрозділ Злого знищив 16 колон противника. Виходили з оточення з боєм – і без жодної втрати. За цей бій Злий отримав орден "За мужність". 

Бахмут, Лисичанськ, Вовчоярівка

Після Чернігова батарею перекидали на всі гарячі напрямки. 

У Бахмуті вони стояли і в самому місті, і довкола нього, постійно переміщаючись і працюючи по всіх ділянках, щоб не допустити просування противника. Звідти їх відправили на Лисичанськ, де артилеристи прикривали відхід українських бригад. Артилеристи залишали позиції останніми.

На лисичанському напрямку, біля Вовчоярівки, батарея опинилася під загрозою оточення: у їхній сектор вийшли відразу дев’ять російських танків. "Ми виїхали звідти чисто чудом", – згадує Злий.

Автор: архів героя

Його підрозділ працював і на Сіверському напрямку, і під час Харківського та Херсонського контрнаступів, і на Запорізькому. "Ми були дуже злагодженим військовим організмом. Через це нас відправляли у всі гарячі точки, де ми показували дуже хороші результати", – каже він. Батарея Злого стала однією з перших, хто отримав американські М777 та пройшов навчання у Німеччині.

“Артилерія існує заради піхоти”

Злий пояснює свою роботу просто: обов’язок артилериста – якісно, вчасно і точно знищувати противника. Це потребує злагодженої роботи розвідки, екіпажів, точних розрахунків і швидкої реакції. "Артилерія існує заради піхоти. Наше завдання – так уразити противника, щоб він не міг дійти до них", – пояснює Злий. Контрбатарейна боротьба, знищення техніки – усе це напряму визначає темп бою.

Автор: архів героя

У своїй роботі Злий згадує й особливий стан, знайомий кожному фаховому артилеристу: "Є така штука, як артилерійський фарт, коли ти стріляєш, попадаєш, де треба, і це просто неймовірні відчуття". Хоча для нього це насправді не про фарт – про професійність і злагодженість підрозділу.

Для Злого хороший артилерист – це виважена, хоробра людина, яка розуміє свою мету. Небезпек на військових чатує багато: від ворожої артилерії до FPV-дронів і диверсійних груп. Але рятує лише дисципліна, точність і вміння діяти чітко. "Треба любити цю професію. Піт артилериста рятує кров піхотинця", – підсумовує Злий.