"Азов.Інтеграція" допомагає пораненим, ветеранам і колишнім полоненим не просто повернутися до служби, а знайти нову роль у війську.
Про це "Характер" поговорив із Мурадом “Банкаєм” Амаговим та військовим Миколою Градновим-Савицьким, який повернувся до "Азова" після протезування.
Як задіяти ветеранську спільноту
Ідея створення "Азов.Інтеграції" народилася з проблеми, яка, за словами командира підрозділу Мурада “Банкая” Амагова, залишається однією з найболючіших для армії: коли поранений боєць, який утратив боєздатність, відчуває, що більше не корисний війську.
"Поки ти боєздатний і виконуєш завдання – ти потрібен. Але коли отримуєш поранення, тебе часто просто забувають", – каже Мурад.
Мурад Амагов, друг "Банкай"
Він бачив десятки таких історій, працюючи офіцером з роботи з особовим складом. Інколи бійці, що пройшли фронт, полон або ампутації, залишалися без підтримки, розчаровані й дезорієнтовані. Саме це стало поштовхом для створення окремого структурного підрозділу в межах 12-ї бригади спеціального призначення "Азов" – "Азов.Інтеграція".
Зберегти людей у строю
Інтеграція – це не гуманітарна ініціатива і не реабілітаційний центр. Це кадровий підрозділ, який працює з пораненими, ветеранами, тими, хто повернувся з полону, та з тимчасово непрацездатними бійцями, допомагаючи їм знайти нову роль у війську.
Військові "Азов.Інтеграція"
Його головна мета – зберегти кадровий потенціал і не втратити людей, які вже пройшли війну.
"Ми не створюємо фіктивних посад. Ми підбираємо функцію для кожного конкретного бійця, щоб його досвід приносив максимальну користь", – пояснює Амагов.
Підрозділ "Азов.Інтеграція" офіційно функціонує лише чотири місяці. Серед людей, які стали частиною підрозділу – бійці з ампутаціями та колишні полонені. Команда розвивається – створюються освітні програми, внутрішні інструкції, система аналітики і планів покращення клімату в бригаді.
Освітній компонент: новий базовий курс
Наразі в "Інтеграції" розробляють курс перепідготовки, який Мурад називає "базовим курсом мозкової підготовки бійця".
Якщо базовий курс бойової підготовки робить з новобранців солдатів, то цей – навпаки: дає ветеранам нові навички для тилової чи аналітичної роботи. Програма включає курси лідерства, менеджменту, роботи з документами, системами Trello, Word, Excel, а також основи роботи зі штучним інтелектом. Мета – зробити так, щоб боєць, переходячи на іншу посаду, уже мав практичні знання і відчував упевненість у своїй новій ролі.
Навчання в "Азов.Інтеграція"
"Людина має право вибору: або залишитися у війську на іншій посаді, або отримати допомогу з переходом у цивільне життя. Це і є повага до бійця", – додає Амагов.
Кожен ветеран проходить співбесіду, де враховують його фізичні можливості, освіту, цивільний досвід і мотивацію. Команда підбирає позицію: у логістиці, штабній роботі, зв’язку, інструкторстві чи психологічній підтримці.
У підрозділі вже є успішні кейси інтеграції, серед них – декілька людей, які пройшли російський полон. "Вони хочуть повернутися до війська, щоб знищувати ворога. Для них це не лише реінтеграція, це продовження служби", – пояснює “Банкай”.
Внутрішній аудит
Окремий напрям Інтеграції – це робочі групи з бійців, які через поранення втратили боєздатність, але не бажання працювати у війську. Такі військові виїжджають у підрозділи на передову, щоб безпосередньо від особового складу збирати фідбек на роботу командування й інформацію про проблеми, з якими стикаються бійці.
Навчання в "Азов.Інтеграція"
"Їдуть ті, хто сам пройшов війну, поранення, можливо, полон. До них є довіра. Вони розмовляють з бійцями на рівних", – пояснює “Банкай”.
Усі звернення подають анонімно – це знімає страх покарання за критику. Зібрану інформацію систематизують, аналізують і передають безпосередньо командуванню бригади з пропозиціями конкретних рішень.
Так система "Азов.Інтеграції" фактично замінює вертикаль "зіпсованого телефону" між солдатом і командиром.
Можливість залишатися корисним
Боєць Микола Граднов-Савицький, який служить у "Інтеграції" після ампутації, каже: "Для мене Інтеграція – це спільнота. Спільнота людей з бойовим досвідом і розумінням. Спільнота тих, які повернулися попри поранення, інвалідність чи полон, тому що їх об’єднують спільні цілі й ідеї. Це люди, які вже пройшли шлях, мають знання й можуть передавати їх наступному поколінню бійців. Дуже важливо зберігати цей потенціал у бригаді – так ми формуємо якісну спільноту".
Військові "Азов.Інтеграція". Микола - на передньому плані, в окулярах
"Це перший підрозділ, який справді створений для того, щоб навчати поранених і давати їм нові навички для роботи на інших посадах. Спочатку я сумнівався, чи варто долучатися: обсяг завдань величезний, і не було впевненості, наскільки хлопці й дівчата після поранень зможуть це потягнути, – розповідає Микола Граднов-Савицький і додає: – Але я згадав, як колись створювали "Азов": тоді теж була невелика група ініціативних людей, які почали відстоювати свою країну. Так само і тепер – ми маємо підтримку командування, маємо досвід і розуміємо, що війна триватиме довго. Тому підрозділ Інтеграції має великі перспективи і може стати окремим напрямом роботи у війську".
Микола проходить курс лідерства в Могилянці, інші бійці – курси психології чи нових спеціальностей.
Військові "Азов.Інтеграція"
"Ми працюємо й з військовими з інших бригад, тож вони можуть стати частиною Інтеграції", – каже Микола. Для нього цей підрозділ – не компенсація втрати, а можливість залишатися корисним: "Моя травма це не жертва – я знав, куди і для чого йду служити. Інтеграція дає мені змогу далі служити у своїй бригаді, просто в іншій ролі".
Соціальна мета: попередити кризу після війни
Мурад Амагов переконаний: якщо після завершення війни держава не створить системної програми інтеграції ветеранів, країна отримає вибух криміналізації. "Молоді хлопці, які пішли добровольцями у 18–20 років, без освіти, без житла, після поранень можуть стати легкою здобиччю для ПВК (приватна військова компанія – авт.) чи кримінальних структур. Ми хочемо цьому запобігти", – пояснює він.
У рамках підрозділу вже створюють благодійний фонд, який має забезпечувати поранених бійців житлом. За планом Банкая, протягом п’яти років усі тяжкопоранені азовці мають отримати своє житло за рахунок цього фонду.
