Джерело: Національна Гвардія України
Хлопець навчався в Академії Нацгвардії. У грудні 2021 року його відправили на ротацію у Маріуполь. Під час повномасштабного вторгнення був на "Азовсталі", де ремонтував техніку.
17 травня 2022 року Владислав потрапив у російський полон. Про нього, як і про "Азовсталь", згадує неохоче. Каже, що в полоні його рятувала музика: "Музика мені уже допомагала триматися, тримати себе в силах, відволікатися від усього, що відбувається навколо. У полоні я почав писати пісні. У нас не було ані паперу, ані ручки. Я вигадував строчку і разів 20, напевно, повторював у своїй голові, і потроху запам’ятовував. На це могли піти один-два дні або тиждень".
Владислав співав свої пісні побратимам, коли тим було особливо важко. Співав тихо і подалі від дверей камери.
Владислав Каретник після полону
Першу пісню захисник присвятив мамі. Каже, що у них дуже хороші стосунки, а перший лист у полоні отримав саме він неї — побачивши її почерк, не міг стримати сліз.
19 квітня 2025 року Владислава повернули додому і він записав пісню про маму в студії, щоб подарувати їй на день народження. Пісню можна послухати за посиланням.
Що було раніше
"Азов" і Riot Division зняли короткометражку про війну Polemos. Це фільм про військових, які постійно грають у шахову партію зі смертю. Стрічку вже показали на фестивалях у Швеції, США, Франції, Бразилії й не тільки.
