Хард був бойовим медиком. Каже, що найстрашніше – не відповідальність, а безпорадність, коли не вдається врятувати. Саме завдяки навичкам тактичної медицини йому вдалося надати собі першу допомогу, коли міна влучила просто під ноги. "Я одразу накинув турнікет. Це спрацювала м’язова пам’ять", – згадує він.
Після поранення Радік створив ветеранську спільноту HARDFORCE. Це простір, де побратими можуть тренуватись, їздити на полігони, проходити фізичну і психологічну реабілітацію через спорт. "Ми всі кайфуємо від полігону. Але багатьом бракує не тільки амуніції, а й просто компанії своїх. Я хочу, щоб хлопці не замикались у собі, а продовжували займатись тим, що їм близьке – разом", – говорить Хард.
Разом із побратимом Дипломатом у випуску вони вирушають на полігон, де відпрацьовують стрільбу по мішенях і обговорюють проблеми, з якими стикаються поранені військові у цивільному житті.
Хард відкрито говорить про несправедливість: чому людина, яка воювала, в 22 роки не може законно мати зброю для захисту себе і своїх близьких. І про те, як власники квартир або магазини відмовляють ветеранам з ампутаціями – бо не розуміють, що таке посвідчення особи з інвалідністю, отримане через війну.
У відео також – тренування з дайвінгу, яке стало для Харда частиною психологічного й фізичного відновлення. Що він радить іншим побратимам-ветеранам і як підтримує їхнє повернення до активного життя?
Дивіться повний випуск на Характер.media
