Яка різниця між самовільним залишенням частини (СЗЧ) і дезертирством? Яке покарання за ці злочини? Чи можна його уникнути або пом’якшити?

Зі всіма цими питаннями розбирався Характер.Media

Самовільне залишення частини (СЗЧ) і дезертирство — це військові злочини, які мають значну різницю в юридичному визначенні, рівні відповідальності та покаранні. Під час воєнного стану на цих правопорушеннях зосереджена особлива увага, оскільки вони можуть підривати боєздатність Збройних Сил України (ЗСУ).

Що таке СЗЧ?

Самовільне залишення частини — це коли військовослужбовець без дозволу командування покинув місце служби чи військову частину. 

Дії військового кваліфікують як СЗЧ, якщо він:

  • без поважної причини відсутній на місці служби терміном до трьох діб;
  • не з'являється на службу після закінчення відпустки, відрядження або лікування.

Більш серйозним злочином, який передбачає кримінальну відповідальність, є: 

  • відсутність військовослужбовця понад три доби без поважної причини в період особливого періоду;
  • неодноразові випадки несвоєчасного повернення на службу після відпустки, відрядження чи лікування.

СЗЧ може перейти у категорію дезертирства, коли військовий свідомо ухиляється від служби протягом тривалого терміну або взагалі відмовляється повертатися.

Як можуть покарати за самовільне залишення частини?

Залежно від тяжкості правопорушення і тривалості відсутності, відповідальність за СЗЧ може включати адміністративні або кримінальні санкції.

Адміністративна відповідальність:

  • до десяти діб арешту з утриманням на гауптвахті або штраф (якщо військовослужбовець строкової служби самовільно залишає частину на термін до трьох діб);
  • штраф розміром від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (можуть призначити військовослужбовцю несторокої служби).

Кримінальна відповідальність:

  • позбавлення волі на термін до трьох років або тримання у дисциплінарному батальйоні до двох років (за СЗЧ, яке триває від 3 діб до одного місяця);
  • позбавлення волі строком від трьох до семи років (за повторне СЗЧ).

Що таке дезертирство?

Дезертирство — це більш тяжкий злочин, ніж СЗЧ. Воно завжди має на меті постійне або тривале ухилення від служби.

Тобто, якщо військовослужбовець залишає місце служби без дозволу чи поважної причини, не повертається з відпустки, лікування, відрядження, бо хоче ухилитися від служби — це дезертирство.  

Крім звичайного, кваліфікують ще такі види дезертирства:

  • зі зброєю — коли військовослужбовець залишає військову частину, маючи при собі зброю: вогнепальну чи холодну;
  • за попередньою змовою групи осіб — спільне вчинення дезертирства двома і більше військовослужбовцями.

Дезертирство є особливо тяжким злочином не тільки під час воєнного стану, але й в період надзвичайного стану чи в умовах бойових дій.

Як можуть покарати за дезертирство?

За таке правопорушення карають позбавленням волі на термін від двох до дванадцяти років:

  • від двох до п'яти років — за звичайне дезертирство;
  • до десяти років — за дезертирство зі зброєю чи за попередньою змовою групи осіб; 
  • від п’яти до дванадцяти років — за дезертирство в умовах воєнного стану чи бойових дій.

Яка різниця між СЗЧ і дезертирством?

Основні відмінності між цими правопорушеннями полягають у таких аспектах:

  • намір — СЗЧ може бути наслідком тимчасових проблем, інших непередбачених обставин і не має на меті ухилення від служби; дезертирство, натомість, завжди має намір ухилитися від військової служби на тривалий або постійний період;
  • тривалість — СЗЧ може тривати до одного місяця, якщо довше і є намір ухилитися від служби, то це вже дезертирство;
  • юридична кваліфікація — СЗЧ, як правило, карається легше, ніж дезертирство.

Як карають за СЗЧ і дезертирство в умовах воєнного стану?

Зважаючи на те, що ці правопорушення створюють пряму небезпеку обороноздатності країни, під час війни покарання за них є значно суворішим:

  • за СЗЧ — позбавлення волі на термін від трьох до семи років;
  • за дезертирство — покарання може сягати від п'яти до дванадцяти років.

Як шукають військових, які вчинили СЗЧ?

Якщо військовослужбовець не з’являється на службу без поважних причин, командування військової частини зобов'язане: 

  • оголосити його в розшук:
  • правоохоронні органи можуть його затримати;
  • прокуратура і правоохоронні органи мають повернути його до військової частини.

Що буде, якщо добровільно повернутися після СЗЧ?

Якщо військовослужбовець добровільно повернеться на місце служби, доведе наявність обставин, які виправдовують його відсутність, то його можуть звільнити від кримінальної відповідальності. 

До обставин, які його виправдовують, належать:

  • важка хвороба військового; 
  • небезпека для його життя чи сім'ї;
  • непередбачені обставини, які не дозволили своєчасно повернутися до частини.

Добровільне повернення враховується судом при ухваленні рішення як пом'якшувальна обставина.