Дарувати красу в евакуації
Під час окупації Київщини корінна кримчанка Анна Савка мусила знову евакуюватись – тепер з Києва на Закарпаття, в ізольоване село під самою Говерлою.
"Поруч з нами в горах жила родина з трьох поколінь жінок, які покинули Запоріжжя поспіхом. В спортивних костюмах і чорних пуховиках, які дуже швидко стали ненависними. Я привезла їх в центр надання допомоги. Там побачила, як реалізовані жінки з гарним манікюром, доглянутим блондом змушені копирсатися в речах, неохайно розкиданих на підлозі, наче у смітті", – згадує Анна.
Анна Савка, засновниця проєкту
Після повернення до Києва кримчанка порадилася з подругами і створила ініціативу "Віддані" – збір красивих, ошатних речей вихідного дня, які інколи просто висять у жіночих шафах, для переселенок.
"Нам було важливо, щоб українки навіть у скрутних обставинах мали впевненість у собі – а разом з нею прийшла і сила. Посилки мчали з усієї країни. За 10 виїздів по Україні ми подарували переселенкам близько 3000 комплектів одягу: сукні, костюми, пальта, шуби, туфлі, сумки і прикраси", – розповідає Анна.
Всі речі, часто в ідеальному стані та навіть з бирками, Анна охайно розкладала за кольорами. Взуття чекало нових власниць на спеціалізованих полицях. Поруч були дзеркала в повен зріст, щоб жінки могли на себе поглянути. Примірочні прикрашали квітами, а речі "Віддані" запаковували в новенькі пакети з наліпками і листівками від проєкту.
Дівчата-волонтерки їздили по країні за свій рахунок, долучали до проєктів майстрів різного напрямку: візажистів, психологинь, нутриціологів, фотографів.
"Як результат – щасливі, гарно вбрані жінки дефілювали в актовій залі найкращого готелю Рівного; танцювали бачату на пірсах Одеси; тестували послуги стилістів і візажистів у Фастові, деякі вже на восьмому десятку; осліплювали коридори радянських санаторіїв вечірніми сукнями. Часто жінки вбирали їх уперше за дуже багато років", – згадує засновниця проєкту.
Несправедливість породила щось прекрасне
Якось одного дня Анні написали з пропозицією прийняти весільну сукню. Спершу жінка відмовилась – яке зараз весілля у шелтерах для переселенок?
Але потім з’явилась друга і третя подібна пропозиція.
"Якраз тоді в мережі почали з'являтися фотографії одружень захисників, де дівчата в однострої чи камуфляжі, максимум з якимось віночком чи фатою. І тоді я зрозуміла, що до мене, як до раввина з анекдота, тричі постукали. Я прийняла запропоновану весільну сукню і оголосила всеукраїнський збір весільних суконь від дівчат-цивільних для дівчат–захисниць", – розповідає Анна.
Одна з наречених "Відданих" - Анна
Але такий формат "Відданих" з’явився скоріше через протест, а не радість.
"Для пошуку першої нареченої ми звернулися до громадської організації, що опікується жінками на війні. Отримали запит на сукню від вагітної захисниці, яка приїхала з побратимом взяти шлюб у столиці. Але місцеві органи юстиції
відмовили в "терміновому" укладенні шлюбу, запропонувавши непідйомні для майбутньої родини умови. На наступний ранок вони не приїхали за сукнею, натомість повернулись у частину, щоб взяти шлюб на місці проходження служби у командира", – згадує Анна.
Весілля Анни та захисника Юрія
Кримчанка для себе вирішила: такі ситуації – це абсолютний сором і неповага.
"Після безсонної ночі в сльозах у мене зʼявилась ідея: всі блага столиці мають бути доступні для захисників країни, яку вони боронять. Щоб вони почувалися не зайвими, а головними героями, найбажанішими гостями. Окрім суконь не було нічого. І масштабування ідеї я почала з готелю для шлюбної ночі", – розповідає Анна.
Ідея кримчанки була для неї логічною – готелі, які в соцмережах декларують велику повагу до ЗСУ, мали би піти на зустріч і подарувати молодятам, які скоро повертаються на фронт, одну шлюбну ніч. Проте, так не сталося.
Весілля пари Анни та Олеся (в старослов'янському стилі)
"Більшість преміальних готелів були дуже любʼязними рівно до того моменту, коли я озвучувала свою ідею на рецепції. Мені не вдавалося пояснити, чому вони мають обдарувати послугою захисників, розділяючи з ними мить радощів, і вийти за рамки популістичних заяв "підтримуємо ЗСУ" в соціальних мережах (це в кращому випадку). Кількість "ні" дала зрозуміти, що підхід потрібно змінити. Потреба в "найкращих" готелях була незмінна", – згадує Анна.
Анна та Олесь
Якось кримчанка потрапила на благодійну вечерю з нагоди дня народження Ярослави Гресь (на той момент координаторки платформи United 24).
"Даруючи чорного іграшкового зайця, я встигла промовити: маю на меті перетворити Київ на мекку розкішних одружень для захисників. І оскільки дійство проходило в цокольній помпезній актовій залі готелю, я запитала, чи може пара закоханих провести шлюбну ніч під такими ламбрикенами. Пані Ярослава допомогла", – згадує Анна.
Так в проєкті з’явилася мережа готелів "11 mirrors designed hotel".
"Преміальний готель з екстра сервісом. Місце, де захисники перетворювалися на найповажніших візитерів. Місце, де разом з керуючим ми обговорювали як створити "вау" ефект для захисників. З таким козирем у рукаві я змогла знайти інших партнерів. Вони ще не мали уявлення, що ми таке, але відчували, що щось справжнє і потужне створюється за підтримки одного з найвідоміших бізнесів країни", – гордо розповідає Анна.
Зараз "VIDDANI: весілля нескорених" – це проєкт з великою кількістю партнерів.
Оксана Струм - бойова медикиня батальйону "Свобода" та її наречений Влад
"VIDDANI з нуля створюють образи захисників-молодят: ми знаходимо білизну, все необхідне для ранку нареченої, весільну сукню, туфлі, змінне вбрання для вечірньої програми, костюм молодого, майстра візажу та стиліста-перукаря, прикраси, барбера, фуршети. Шукаємо найвеличніший РАГС або організовуємо виїзну церемонію в місце, де б хотіли одружитися і часто навіть не мріяли оборонці", – пишається Анна.
Крім цього, команда VIDDANI створює художні фотосесії для захисниць і захисників, запрошує до співпраці салони краси та українські бренди одягу.
Образи для молодят створюють з нуля
"Ми обдаровуємо дівчат або навідуємося туди, де бійці проходять реабілітацію. Заручившись підтримкою барбершопу, ми перетворюємо приміщення лікарні на справжню фотостудію з різноманітним професійним освітленням і димом. Здебільшого воїни отримують перші в своєму житті професійні світлини", – говорить Анна.
Таким чином зараз проєкт, співпрацюючи з українськими брендами, дарує захисникам:
- виїзд автівки з персональним водієм;
- весільний букет;
- золоті обручки, які пара обирає на власний смак напередодні;
- вечерю на двох у столичному ресторані;
- авторський торт від крафтового кондитера;
- весільний вікенд у столиці в двох різних за стилістикою готелях;
- медовий дводенний вікенд у місці, яке обирають захисники, відповідно до особистих побажань (готельні номери чи будинки в Карпатах, готелі Львова чи тихі усамітнені екологічні будинки на двох у лісі);
- послуги професійних фотографів і відеографів;
- подарунки від брендів, які хочуть бути дотичними: вишиванки, засоби особистого догляду, скрині нареченої, бокси з елітними сирами, символічні пледи і т.д.
Анна та Ігор
VIDDANI не має жодного фінансування, це виключно ініціатива Анни та українських бізнесів. Захисники оплачують лише держмито за реєстрацію шлюбу і дорогу до столиці.
Щоб отримати весілля мрії, військовим достатньо написати Анні в приватні повідомлення в інстаграм і розповісти свою історію.
Ділитися сакральним: весільні сукні для захисниць
Анна вважає, що для українок весільна сукня – це сакральна реліквія.
"Хай вона лишається десь на горищі, але сприймається як запорука сімейного успіху і гарного шлюбу. Але ми були здивовані, як багато людей ламали цей ментальний бар’єр – нам надіслали більше 150 весільних суконь", – розповідає кримчанка.
Наречена Лілія
Вони дуже різні: різноформатні, різнокройні, різнокольорові. Деякі від дорогих брендів і салонів: трапляються бирки вартістю до семи тисяч євро.
Кожна жінка вважає своє плаття найкращим і найдостойнішим захисниці. Частина суконь мала супровідні листи абсолютно різного наповнення: одна дівчина вважала, що у неї дуже вдалий шлюб і ця сукня принесе захисниці сімейне щастя; інша надіслала біле плаття з приміткою, що вона в ньому не вийшла заміж, але це велике щастя, бо наречений виявився негідником (в листі, щоправда, був вжитий менш літературний вираз).
"Якось мені написала дизайнерка Марго Махмудова. Хотіла віддати свою весільну сукню. Вона запропонувала зустрітися. Я особисто забрала цю сукню. А потім Марта мені сказала, що готова створити і зробити просто феномен в українському фешні – апсайклінг весільних суконь. У нас в Україні такого ніхто не робить, адже це дуже кропітка, трудомістка робота. Значно легше створити з нового шматка тканини, ніж щось переробити", – пояснює Анна.
Наречена Ольга; сукня перероблена Марго Махмудовою
Завдяки апсайклінгу, сукня може виглядати геть іншою – в ній можна й не впізнати "старої" речі. Тому захисниці, кохані воїнів можуть одружитись у платті своєї бабусі. Проте, крім них, цього ніхто й не знатиме.
"По-перше, дівчата часто зберігають сукні як сімейні реліквії. Завдяки апсайклінгу, можна одружитися в сукні своєї бабусі, бо вона буде сидіти на тобі бездоганно. По-друге, тут є момент раціонального споживання і екологічності. Тому що весільна сукня складається з величезної кількості тканин і використовується один раз. Виходить трохи нераціональне споживання", – пояснює Анна.
Наречена Ольга виходила заміж у рідній Одесі
Крім "Відданих", дівчина активно волонтерить. Разом з батьком збирає гроші на автівки для фронту, човни, гідрокостюми, домкрати.
"Їздимо по всій країні в пошуках необхідного. Спершу возимо авто на ремонт, а потім до блиску напуцовуємо його на власному подвірʼї. Крайнє авто, передане нами на фронт – особиста автівка батьків. Вона вивезла їх з Криму, з окупації, а разом з ними – червоно-чорний прапор з Майдану. Його сховали в обшивці дверей", – розповідає Анна.
Анна, засновниця проєкту
З кожною парою "VIDDANI" залишаються друзями.
"Щодня я дякую Богу за свій особистий "фронт". Фронт абсолютної краси, любові та турботи. Моя участь у війні плекає найкраще – кохання. Кохання, яке не злякалося ворожих калібрів. Кохання, яке має право на майбутнє і своїми руками виборює його для всієї країни", – говорить Анна.
