"Характер" поспілкувався з творцями обох проєктів про те, як люди і тварини можуть відновлювати одне одного.
Як любов до коней стала кар’єрою
Займатися кінним спортом Мілена почала ще в дитинстві в Луганську. Батьки водили дівчинку на всі можливі секції, але до серця їй припала тільки кінно-спортивна.
"Мені було десять, коли я вперше сіла на коня. Досі пам’ятаю це враження: його теплота під моїми руками. І пухнастий пух тополі над нами", – розповідає власниця "Тримайся за гриву".
В 1997 році Мілену відправили професійно займатися кінним спортом у Драбів Черкаської області.
Мілена зі своїм вихованцем
Потім, заради продовження кар'єри, Мілена переїхала до Дніпра. Тут зустріла свого майбутнього чоловіка, який працював у конюшні. Ще до початку війни до Дніпра переїхала вся родина Мілени.
Війна і проєкт "Тримайся за гриву"
"Дуже допоміг власний досвід. Після професійного спорту я мала досить важкі травми. І відновитися мені допоміг кінь", – розповідає Мілена.
Жінка зацікавилася іпотерапією. Допомагала їй тренерська освіта, адже Мілена була добре знайома і з анатомією людини, і з біомеханікою тварин.
Заняття з конем
З початком повномасштабного вторгнення вона розуміла, що її сім’я служитиме Україні максимально: чоловік пішов до війська, а Мілена звільнилася з роботи, забрала тих коней, якими могла опікуватися, і почала займатися реабілітацією. "Тримайся за гриву" став прихистком для коней, яких Мілена врятувала, а також місцем для реабілітації військових і ветеранів.
Жінка розуміла, що її допомога буде потрібна. Мілена точно знала, що коні лікують в дивовижний спосіб: через свою ні на що не схожу енергетику впливають на психоемоційний стан. Так з’явився освітньо-реабілітаційний проєкт "Тримайся за гриву", а Мілена поставила собі мету – вивести іпотерапію з допоміжного методу реабілітації в офіційно визнаний.
Найбільше Мілена хотіла зробити іпотерапію офіційно визнаним спортом
Добрі коні повертають бажання жити
Від початку повномасштабного вторгнення "Тримайся за гриву" провели іпореабілітацію для приблизно 60 військових і ветеранів.
Мілена пояснює, що коні мають особливу біомеханіку і допомагають людині включити ті м'язи, які раніше не працювали.
"Коні в природі – жертви. Мусять втікати від хижаків. Але нас, людей, за щось люблять. Якщо навчитися правильно спілкуватися з ними, саме спілкуватися, бо вони особистості, вони можуть обдарувати неймовірним спокоєм", – розповідає Мілена.
Якщо навчитись правильно спілкуватись з кіньми, вони можуть обдарувати неймовірним спокоєм
До "Тримайся за гриву" інколи звертаються військові та ветерани з різними видами ампутацій. Для кожної людини, з її специфічним запитом, розробляють власну програму тренувань чи взаємодії з тваринами.
"Люди інколи самі не вірять, що ми посадимо їх у сідло. Потім не вірять, що можуть просунутися далі, ніж на кілька метрів. І просуваються. І працюють. Ампутація верховій їзді не завада, адже коней можна навчити реагувати навіть на порух очей", – пишається Мілена.
Коня можна навчити реагувати навіть на порух очей
Тренування поділене на етапи: спершу з твариною знайомляться, дають можливість провести її за уздечку і лише потім дозволяють сісти на коня.
"Якщо після травм у людини обмежена рухливість, а деякі функції тіла не працюють, кінь сам по собі починає змушувати ваші м’язи працювати. Температура тіла здорового коня коливається від 37,5 до 38,5 °C, шкіра шорстка і тепла – це якось автоматично заспокоює людину", – пояснює Мілена.
Біомеханіка тварини автоматично заспокоює
В "Тримайся за гриву" вважають, що терапевтична їзда корисна для всіх:
- знімає навантаження з суглобів;
- змушує хребет рухатися та працювати з тими групами м'язів, які не задіяні в звичайному житті.
Ветерани і військові не завжди вірять в іпотерапію. Часто приходять без настрою. Але з часом, після спілкування з конем, між людиною та твариною встановлюється теплий зв’язок. Теплі, величезні, добрі коні підштовхують людей знову хотіти жити. Потім з'являється й бажання сісти верхи.
Іпотерапія від евакуйованих тварин
Зараз у клубі живе двоє коней і три поні. Їх всіх, крім одного, Мілена прихистила після повномасштабного вторгнення Росії.
Двох поні евакуювали з-під Києва навесні 2022 року. Найстарший – тридцятирічний Кеша, який прожив зі своєю попередньою власницею 24 роки.
Поні Мілени
Вона роками працювала, щоб створити під Києвом конюшню своєї мрії. Останні роботи закінчила у 20-х числах лютого 2022 року. А далі – повномасштабне вторгнення, окупація, бомбардування. З шістьох тварин вижило тільки троє.
На початку квітня жінка, яка все життя працювала задля своєї конюшні, мусила роздавати тварин. Шукала тих, хто б міг потурбуватися про них. Так у "Тримайся за гриву" з’явився Кеша.
Ще одна з "евакуйованих" поні виявилася вагітною. Саме тому зараз у конюшні Мілени три маленькі коні абсолютно різного віку.
Один з поні "Тримайся за гриву"
Жінка прихистила і Рижика – коня військовослужбовиці, яка несе службу в ЗСУ. Це жеребець. До нього не відразу підпускають людей, а лише тоді, коли вони приїжджають принаймні втретє.
Білосніжна Тіффані – найдобріша з усіх. З нею ветеранів і військових знайомлять в першу чергу, через її емоційність і добрий норов.
Тіффані
Реабілітація з кіньми у Дніпрі: умови запису
Наразі в "Тримайся за гриву" можуть одночасно проводити реабілітацію для двох ветеранів. Але працюють над тим, щоб збільшити кількість до чотирьох.
Коли чоловіка Мілени відпускають зі служби на кілька днів, він відразу прямує до конюшні – набратися сили від своїх коней.
Мілена проводжає чоловіка очима і розуміє, що має місію і здатність повернути до життя цілий пласт суспільства – запалити вогник в очах військових, які втратили жагу до життя.
Ветеран на реабілітації з Тіффані
"Тут вони знаходять новий сенс, а я розумію, що роблю вклад у майбутнє", – говорить Мілена.
Записатися на безкоштовну реабілітацію можуть військові та ветерани за телефонами:
- +38 066 339 01 17;
- +380 63 823 05 23.
Іпотерапія для поранених ветеранів у Києві
Реабілітація з кіньми доступна ветеранам з травмами й у столиці. Все завдяки ініціативі Андрія Кучера. Він сам є ветераном, а також спортивним амбасадором і головою Спілки поранених "Міцні 300".
Андрій Кучера
"Раніше в мене була можливість щотижня вивозити хлопців з госпіталів на якісь заходи. І з досвіду виявилося, що найкрутіше заходить анімалотерапія – тобто зустріч з тваринами", – розповідає чоловік.
"Своїх" поранених Андрій часто відвозив у контактний зоопарк.
"Там я помітив, що під час спілкування з тваринами люди найбільше відкриваються. Нарешті починають посміхатися, виявляти турботу і заспокоюватися. Я сам колись проходив іпотерапію, тому знав, що коні – найкращі терапевти", – пояснює Кучер.
Коні - найкращі терапевти
Андрій знайшов відповідний грант, розрахував усі витрати і отримав фінансову допомогу на програму "Іпотерапія для поранених ветеранів".
В рамках цього гранту 30 ветеранів з різними травмами отримали:
- 10 занять з іпотерапії;
- психологічну групову допомогу;
- безпосередній контакт з твариною.
Грант дав змогу мати підйомник, тому до занять отримали доступ і люди на кріслах колісних. Участь у проєкті могли взяти як ветерани з інвалідністю, так і військові з іншими видами травм.
На заняття могли приходити військові з різними видами травм
"Людина сідає верхи на коня, на якому є спеціальна амуніція. Під час ходьби кінь має своєрідну амплітуду рухів. Біомеханіка руху тварини впливає на центральну нервову систему, психоемоційний стан, м'язи і хребет людини", – пояснює Андрій.
Після занять, військові зауважили, що стали менше відчувати дратівливість та агресію.
Процес знайомства з конем
"Іпотерапія посилює концентрацію на власних відчуттях. Фізіологічно у поранених поліпшується амплітуда рухів, їм легше комунікувати з іншими людьми, покращується сон. А головне — повертається бажання жити", – говорить Андрій.
Одна з ветеранок проєкту, пані Марина, пережила Азовсталь. Жінка була частково паралізована, а після стресу отримала дефект мовлення.
"Марина почала гуляти Києвом лише з початком іпотерапії, а до того жила в чотирьох стінах. Зараз же розмовляє набагато краще. Ми намагаємося допомогти їй з працевлаштуванням", – говорить чоловік.
Заняття
"Я бачу, як змінюється мій стан і як працює якісна іпотерапія на практиці. Бачу, як покращується стан мого духу та мого тіла", – говорить Олеся Доліна, одна з ветеранок, яка спробувала заняття на практиці.
Наразі перший набір програми вже закритий. Але анкету залишили клікабельною на випадок, якщо Спілка поранених оголосить другий.
Коні - одні з найкращих природних терапевтів
Якщо ж виникнуть запитання, уточнення та запити про допомогу, поранені можуть напряму звернутися на фейсбук-сторінку "Міцних 300".
