Михайло "Север" Дроботенко - воїн 57-ї мотопіхотної бригади ЗСУ. Пішов у 2014 році на війну добровольцем, коли йому було 20 років. Був артилеристом, згодом перевівся у спецпідрозділ. Виконував важкі бойові операції на Сході. Повномасштабне вторгнення росіян застав на Луганщині. Одного разу з підрозділом своїх бійців потрапив в оточення. Виводив побратимів 6 днів на українські позиції. Пішки воїни пройшли 110 км. Воїн втратив дві ноги через підрив на ворожій міні. Як тільки прийшов в себе, почав займатися спортом. Саме спорт повернув Михайла до активного життя. 

Пережив 25 операцій 

Того дня, коли Михайло отримав важке поранення, вони з побратимами отримали завдання зайняти позицію. Їм вдалося це зробити й вони почали робити окопи, але біля цієї позиції була мінна огорожа, встановлена ворогом. Михайло вирішив самотужки знешкодити міни, аби його побратими не постраждали. Він все розмінував, але в останній момент наступив на закопану міну. Чоловік не втратив свідомість після вибуху й одразу почав накладати джгути.

Я дивлюся на мої ноги, а там ганчірки просто. Хоча берці були цілі. Я був у шоці

Накласти другий джгут Михайлові допомогли бійці, яких він взяв із собою. За 25 хвилин Михайла евакуювали до Лисичанська, звідки доставили до Дніпра, а згодом і до Вінниці. За цей час чоловік пережив 25 операцій. Він постійно був під крапельницями й знеболювальними, через що не міг нормально спати. Михайло пригадує, що в нього регулярно була температура і перепади тиску, але важким було не лише фізичне відновлення, а і психологічне. Мотивацію чоловікові надавало старе захоплення спортом. Лікарі постійно казали: "Куди тобі займатися? У тебе шви, в тебе перепади тиску", але Михайло продовжував займатися. 

Михайло ДроботенкоМихайло під час тренування Фото: Характер

Спорт лікує

За словами чоловіка, спорт дуже допомагає реабілітуватися й відволіктися. Але для Михайла спорт — не просто хобі, адже в нього є дуже багато спортивних планів. Наприклад, чоловіка запросили взяти участь в Іграх Нескорених — міжнародних спортивних змаганнях серед ветеранів. Михайло розповів, що не міг відмовитися від такої пропозиції й почав готуватися. 

На відкритому тренуванні Invictus Games він вперше в житті спробував себе в штовханні ядра. Його похвалили й запросили стати частиною команди вже в наступному році. Також він спробував стріляти з лука, але, за словами Михайла, це нічим особливо не відрізнялося від стрільби з автомата, тож цей вид спорту він швидко опанував. 

Серед планів Михайла є і вперше пробігти марафон на протезах, хоча з його ампутацією заново навчитися бігати буде доволі складно. Втім, чоловіка це не зупиняє, бо він "хоче вижати з цих протезів усе і подивитися, на що вони здатні". 

Це для мене важливо. Я не хочу лише ходити на протезах, я хочу в них бігати. Буду цього прагнути

Також під час реабілітації в Михайла і його товариша виникла ідея створити власний мерч. Вирішили зробити невелику партію з 10-и футболок і кофт із символами своїх позивних. Чоловік зізнається, що поки що ці речі купують не так масово, але попит є.

Бренд одягу Михайла ДроботенкаМерч бренду Михайла Фото: Instagram, @misha_sever_sg

Частина отриманих коштів з кожної продажі йде на підтримку ЗСУ. Придбати цей одяг можна на сторінці Михайла в Instagram. 

Про яку Україну мріє Михайло 

Майже весь свій молодий вік чоловік провів на війні, але Михайло не шкодує про це. 

Я знаю, за що я боровся. За сім'ю, мій дім, за населення і за наші землі

Чоловік мріє передати дітям Україну без війни, країну, яку вже вони робитимуть кращою. Але він переконаний, що для цього потрібно не просто вийти на кордони 91-го року, а викоренити росіян. Бо, за словами чоловіка, "допоки там будуть ті, хто робив все це, згодом вони продовжуватимуть робити це далі". Також Михайло просить усіх українців допомагати тим людям, які цього потребують, бути добрішими й любити Україну.