Вадим Мазніченко – воїн, який пішов захищати Україну у 2014 році, того ж року отримав тяжкі поранення під час ворожого мінометного обстрілу. Як наслідок, лікарі ампутували Вадиму ногу і руку. Вже на початку 2015 року Вадим протезувався, а в 2016 році почав активно займатися спортом. З того часу він ні на день не полишає своє хоббі. З 2017 року захисник намагався потрапити на Invictus Games і от 2023-го йому це таки вдалося. Про те, як спорт допоміг йому в реабілітації Вадим розповів для Характеру.
Втратив руку та ногу при минометному обстрілі
Нас привезли в Волноваху. Ми довго їхали своїм ходом. І буквально ввечері нас віддали в 72-гу бригаду, в другу роту. І зразу ж по позиціях. Часу зрозуміти, де ти знаходишся, які твої функції не було. І ми вже на місці почали якось адаптуватися. Найголовніше — налаштуватися на війну. З війни є два виходи: або 200, або 300.
30 вересня 2014 рік, ранок, перший мінометний обстріл. І перший я попадаю. Далі пам'ятаю, що я не відчув ні руку, ні ногу. Хотів себе обмотать, у нас тоді ще були резинові джгути.
Але подивився на свою руку, що вона теж розірвана, і почав кричати про допомогу. Болю я не відчував. Хлопці підбігли, “Налбуфіном” накололи. Кров’ю я не стікав через те, що міномет мені опалив кінцівки й кров запеклася. Тому зараз я і живий. Я втратив свідомість, мене вже у вертольоті розбудили, спитали групу крові — я відповів і потім знову втратив свідомість. Прокинувся вже в Одесі.
У Дніпрі хотіли спасти ногу і руку, але ногу ампутували там, а руку — в Одесі. Я це все не пам’ятаю, бо був у комі. Я вже прокинувся, як мумія, забинтований.
Дивіться повне відео на YouTube🎥
Відмовився від протезу руки, бо незручно
На протези чекав дуже довго. Я виписався до Нового року, а 16 лютого, як раз на свій день народження, поїхав у Харків, у інститут протезування. Там протезувався до літа, а влітку відправився на реабілітацію. Десь через пів року після поранення я вперше став на протез.
Від протеза руки взагалі відмовився. Це незручно, бо постійно натирає, рука потіє й ти менше мобільний. А так я свободний, нічого мені не заважає, нічого не тре. Протез я отримую кожні 5 років, але не користуюсь, отримав — положив, хай буде.
Люблю стріляти з лука зубами
Верше почав займатися спортом у 2016 році. Це був марафон морської піхоти - 10 км. 17-й рік - Талліннський марафон. Бігав з протезом. А зараз перестав бігати - важко. Найбільше мені подобається стрільба з лука, бо в мене краще виходить. Штовхання ядра - теж класний спорт, але мені для балансу не вистачає руки.
Найулюбленіший вид спорту Вадима Мазніченка - стрільба з лука зубамиФото: Характер
Техніку стріблби зубами десь взяв Сергій Храпко а ми в нього мабуть скопіювали. Це щось схоже на блочний лук. Схрещено з блочним луком, бо в блочників так само йде тятива, потім іде паракордова мотузка й такі ножиці типу, щоби натягувати струни. А ми просто до паракорда такий язичок причепили і зубами тримаємо.
Така техніка є тільки в українців. Ми завжди знайдемо якийсь вихід з положення. Зуби не болять. У мене якраз два нижніх зуба — це штифи, і вони металеві, тому я метелевими зубами стріляю.
