Григорій Пивоваров
командир штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар"
Незалежність – це воля. І заради неї ми боремося крізь роки. Безліч дівчат і хлопців поклали свої життя за волю.
Втрата Незалежності – це втрата самої вільності, втрата існування. Тому треба йти вперед, незважаючи ні на що, і вкладатись у наше наступне покоління. Наша молодь мусить відбудувати країну, яку ми зараз відвойовуємо.
Григорій Пивоваров
Олександр Баталов
ветеран
Для мене Незалежність – це жити на своїй землі і у своєму будинку. Втрата Незалежності – це втрата своєї ідентичності, мови, майбутнього.
Після поранення, протезування і демобілізації я багато комунікую з іноземцями про потреби нашої країни: перейшов на дипломатичне поле.
Наступним поколінням сказав би: не забувайте свою історію, щоб не повторювати її уроки знову і знову. Що ми зараз і робимо. Завжди несіть відповідальність за те, що говорите і робите. Коли береш відповідальність, все відбувається правильно.
Олександр Баталов
Кейт Ковалевська
бойова медикиня, інструкторка
Для мене Незалежність – це про можливість самостійно приймати важливі для нації рішення. Це можливість розмовляти українською, зберігати традиції свого народу, його цінності, самобутність. Це про волю пересуватися горами й степами. Це про можливість вільно озвучувати свою думку і чути думки інших, дозволяючи їм теж бути, навіть коли вони не співпадають з твоїми. Незалежність – це про духовність, боротьбу і пам'ять.
Спілкуватися українською, шанувати традиції, вчити історію, пам’ятати тих, хто віддав своє життя за нашу можливість жити і дихати вільно – це те, що не потребує великих затрат, але тримає.
Кейт Ковалевська (з дредами)
Навчати військових і цивільних рятувати життя, щоденно згадувати про тих, хто не з нами, ділитися кров'ю для збереження життя тих, хто ще бореться, донатити – це невід'ємна частина мого життя. І триматися купки з тими, з ким ми дивимося в одному напрямку.
Юрій Юзич
ветеран, радник міністра соцполітики з питань волонтерства і гуманітарної політики
У минулому столітті українці неодноразово оголошували незалежність – і кожного разу лише на частині українських територій. Кожного разу ця незалежність, на жаль, тривала недовго: від кількох днів до кількох років. Кожного разу приходив окупант, який займався геноцидом: знищував усе, що давало змогу вільно називатись українцем чи українкою. Окупанти різні, але сила характеру українського народу дає зрозуміти: нас можуть вбивати, але перемогти – ніколи.
Юрій Юзич
Крайня незалежність дала можливість виростити кілька поколінь молоді, які не знали рабства. Хтось виїхав, хтось ганебно втік, але більшість нації – дуже багато молоді – прийняло виклик і бореться. Все для того, щоб нашим дітям чи онукам не потрібно було знову починати все спочатку.
Моя дитина і дружина за кордоном. Як ветеран маю право поїхати до них і залишитися. Але як ветеран, знову ж таки, розумію, що ми маємо найстрашнішого ворога на світі. Обʼєднання родини можливе не тоді, коли втечу до них, а тоді, коли разом з тими, хто живе під щоденними обстрілами, зможу нарешті захистити свою незалежність.
Олег Мироненко
капелан 53 ОМБр
Незалежність моєї держави – це відчуття волі. Коли в нас забрали ядерну зброю, ми це робили залюбки, показуючи світові свою миролюбність і довіру. Для нашого народу це не було примусом. Ми б ніколи не дозволили зробити це під тиском. Ми з легкістю віддавали те, що несло загрозу для життя.
І тепер, коли Росія напала, ми, незалежно від бажань світу, незалежно від того, дадуть нам назад зброю чи ні, допоможуть нам союзники чи ні, стали до бою. Не тому, що так хтось сказав, а тому, що прийшла загроза нашій незалежності.
Олег Мироненко
Наша боротьба триватиме навіть тоді, коли увесь світ вирішить, що ми програли. Це наша сутність. Такими ми стаємо від народження. Це показали сотні років, коли світ нас зраджував.
Єдина залежність, яку визнає наш народ, – це залежність від Бога.
