"Характер" розповідає історію Наталії на основі журналістських матеріалів і спогадів про неї.
Довгоочікувана, розумна і самостійна донька
Наталія народилась у Кропивницькому. Дівчина з дитинства була лідеркою – цілеспрямованою, з тих, що завжди випереджають інших: навчалася на відмінно, закінчила школу із золотою медаллю.
Зоя Яцун, мама "госпітальєрки", народила Наталію у 36 років – це була довгоочікувана й несподівана вагітність після років лікування й діагнозу про безпліддя. Після чергової операції вона дізналася, що вагітна, й одразу потрапила до пологового – вісім місяців пролежала в лікарні, аби зберегти дитину. Це була її мрія – народити дівчинку. Вона сподівалася, що виростить доньку, підготує до життя, і буде радіти їй на старості.
Наталія Яцун (Фраушер)
"Наталя була дуже красивою, але ніколи не поводилася зверхньо – навпаки, залишалася привітною. Її батьки в усьому підтримували доньку, розуміючи, що вона росте розумною і самостійною" – згадує подруга "Австрійки".
Після школи Наталія вступила до медичного інституту в Києві. Легко здобула дві спеціальності: стоматолога і хірурга. Багато подорожувала, кермувала автівкою, вивчила кілька мов – жила швидко, яскраво і наповнено.
Австрія і неспроможність залишитися осторонь
За два роки до повномасштабного вторгнення Наталія переїхала до Австрії. Вийшла заміж, працювала у приватній клініці разом із чоловіком-австрійцем. Після лютого 2022 року вона не змогла залишатися осторонь. Волонтерила: надсилала гуманітарку, допомагала біженцям, вивозила тварин. Та зрештою вирішила: цього замало. У квітні 2022 року приєдналася до батальйону "Госпітальєри".
Наталія в "Госпітальєрах"
Фраушер отримала позивний "Австрійка", брала участь у евакуації важкопоранених з передової. Разом з екіпажем реанімобіля "Кракен" вона встигла вивезти 152 поранених до моменту своєї загибелі.
Колеги зазначали, що Наталія фактично врятувала сотні життів. Під час кожної евакуації вона надавала допомогу просто в дорозі: стабілізувала пацієнтів, контролювала показники, проводила інфузії, обробляла рани. Такі виїзди часто відбувалися під обстрілами, уночі або в складних погодних умовах. Її роботу описували як швидку, чітку та вкрай ефективну.
26 червня 2022 року Наталія загинула внаслідок ДТП. Евакуаційний автобус "Кракен" батальйону "Госпітальєри" зіткнувся з військовою вантажівкою, яка стояла на неосвітленій ділянці дороги. Наталія зазнала тяжкої черепно-мозкової травми. Медики боролися за її життя пів години, але безуспішно. Вона загинула за три дні до своєї ротації.
Автобус "Австрійка": пам’ять, що рятує життя
Після загибелі госпітальєрки керівниця батальйону Яна Зінкевич пообіцяла: автобус відновлять й назвуть на честь Наталії. Так народилась "Австрійка" – реанімобіль, обладнаний як повноцінна реанімація на колесах, він дозволяє евакуйовувати відразу кількох поранених з прифронтових шпиталів. "Наша задача – розвантажувати госпіталі, які знаходяться ближче до фронту, щоб швидко звільняти місця для наступних поранених", – розповідає командир екіпажу "Австрійки" з позивним Дід.
Всередині реанімобіля
“Австрійка” заощаджує ресурси медиків і зберігає час – вирішальний у порятунку. Автобус обладнаний кисневими точками, кардіографом, є монітори пацієнтів, портативні УЗД, всі необхідні медикаменти та розхідники для надання допомоги пораненим.
"Це не камаз, де понапхано по 200 людей, це має бути гідне ставлення до тяжких поранених. Медевак такого рівня закриває питання гідності”, – наголошує ветеранка, госпітальєрка, письменниця Олена Герасим’юк.
На автобусі художниця Ірена Миколів намалювала великі яскраві очі Наталії серед соняхів.
Сотні евакуацій, тисячі врятованих
У січні 2025 року "Австрійка" вивезла свого 10-тисячного пораненого, а до літа їх стало вже понад 13 000. За перший рік роботи екіпаж реанімобіля здійснив близько тисячі евакуацій з фронтових стабілізаційних пунктів до госпіталів. У найгарячіші дні медики евакуюють по кілька десятків людей за день.
"Госпітальєри" зазначають, що автобус неодноразово працював під обстрілами. Евакуації здійснювали навіть уночі, з мінімальним світлом і на складних ділянках дороги. "Австрійка" дозволяє перевозити більше пацієнтів за один рейс, ніж звичайні медевак-машини, що критично важливо для розвантаження прифронтових шпиталів. Реанімобіль пам’ятають у багатьох підрозділах, а екіпажі присвячують кожен рейс пам’яті Наталії.
"Госпітальєри" біля Австрійки
Коли медики приїхали до Кропивницького, в школу Наталії та на зустріч з мамою, місцевими вчителями й учнями, то прибули саме на цьому автобусі.
"Наталка виконала свою місію: врятувала багато життів. І цей красень автобус, який тепер носитиме ім’я "Австрійка", знову поїде на фронт допомагати пораненим. Хай вона ангелом оберігає його на всьому шляху", – говорить мама Наталії Зоя Яцун.
