"Характер" поговорив з Іриною Скутельник – землевпорядницею та юристкою з 10-річним досвідом, яка безоплатно консультує військових.
Чи можуть військові отримати землю прямо зараз?
Ні. Станом на сьогодні передача земельних ділянок у приватну власність заборонена. Це передбачено змінами, внесеними на початку повномасштабного вторгнення до пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України. Тобто, поки триває воєнний стан, навіть пільгові категорії не можуть отримати землю у власність.
Хіба у Законі про статус ветеранів не було чогось про землю?
Так, у пункті 14 статті 12 цього закону згадується право на першочергове отримання землі. Але є одне але: "Я дуже чекала рішення суду, що спирається на цей пункт, щоб воно стало прецедентом, – каже Ірина і продовжує: – Але рішення було інше: суди однозначно тлумачать, що у період воєнного стану передача землі заборонена навіть для пільговиків".
Ірина Скутельник на лекції про землю для захисників
То що можуть зробити військові і їхні родини?
Найважливіше – не чекати, а діяти наперед: подати заяву до органу місцевого самоврядування про бажання отримати земельну ділянку після завершення дії воєнного стану. У такий спосіб вас поставлять у чергу.
Заява має звучати так: "Прошу поставити мене на чергу для отримання земельної ділянки після завершення воєнного стану".
Але перед подачею заяви варто поставити собі питання: навіщо мені земля? І чесно відповісти самому собі: хочу будуватися, займатися фермерством чи просто продати. І під це вже шукати конкретну ділянку.
Які документи потрібно подати разом із заявою?
- Копію паспорта.
- Ідентифікаційний код.
- Копію посвідчення УБД або іншого документа, що підтверджує статус.
- Побажання щодо місця розташування ділянки (можна додати скрін з публічної кадастрової карти).
- Заява із зазначенням цільового призначення (наприклад, для будівництва).
- Згода на обробку персональних даних.
Заяву можуть подати і рідні військових. Достатньо мати нотаріальну довіреність.
Що робити, якщо військового обійшли в черзі на землю?
Перевірити, чи ви офіційно зареєстровані в черзі.
Раз на місяць надсилати запит: чи не змінилось ваше місце.
Якщо черга "перестрибнула" – вимагати пояснень. За потреби – звертатись до суду.
Якщо документи не зібрані, але відомо, яку ділянку хочеться?
На жаль, "закріпити за собою" її формально не можна. Але можна подати заяву про постановку на чергу з прикріпленим побажанням щодо конкретної ділянки. Головне – зібрати документи та зафіксувати подання заяви (отримати копію з вхідним номером або відправити поштою з повідомленням).
Як перевірити, чи ділянка вільна?
- Через публічну кадастрову карту або сервіс Cadastre Live.
- Надіславши запит до місцевої ради.
- Звернувшися до фахівця.
Якщо на карті немає кадастрового номера – це не означає, що ділянка вільна. Її могли переоформити, але не передати у власність. Або її оформлення не завершене. Краще це перевірити, звернувшися до місцевої ради.
І якщо вам пропонують меншу ділянку, ніж ви планували, краще погоджуватися, якщо альтернатива – нічого. Краще мати своєї 10-15 соток, ніж залишитися з нічим, прагнучи двох гектарів.
Чи можна обирати землю в іншому регіоні, не за місцем реєстрації?
Так, можна. У законі чітко не вказано, що людина має бути зареєстрована саме в тій громаді, де хоче отримати землю. Якщо ви зареєстровані у Львові, а хочете землю на Полтавщині, ви маєте на це право.
Як уникнути шахрайства?
Зараз величезна кількість оголошень у мережі на кшталт: “Допоможемо отримати землю”. Проте, коли телефонуєш, виявляється, що це просто складання заяви за гроші. А люди думають, що реально отримають землю.
Тому:
- не довіряйте обіцянкам "оформити землю вже" – це юридично неможливо;
- не платіть за незрозумілі послуги – заява до місцевої ради безоплатна;
- зберігайте підтвердження подачі заяви – це ваш доказ, якщо щось піде не так.
Як обрати фахового юриста?
- – уточніть профіль: юрист має спеціалізуватися саме на земельних питаннях;
- – питайте про практику;
- – попросіть розповісти, де і з чим працювала людина;
- – дивіться на репутацію та відгуки.
"Я починала з місцевого самоврядування в селі. І там я побачила більше земельних суперечок, ніж побачила б у місті за роки", – каже Ірина.
