Своїм досвідом роботи і побутом на фронті дронар Ігор поділився з Вечір.Media
Нічні очі війська
Настала темрява. В небі чатують дрони. Без них будь-яке шарудіння піднімає на ноги і приводить у бойову готовність.
Дрони — головні очі піхоти. Без дрону — підрозділ сліпий.
Ігор став дронарем з власного бажання. Правда, хотів керувати FPV, а прийшлося Mavic. “Якщо порівнювати з автівкою, то Mavic — це машина з коробкою автомат, а FPV — авто на механіці. FPV треба постійно збирати та розбирати, як конструктор лего. Mavic — це цивільний дрон, який здійснює розвідку та супровід “очима” під час бойових завдань. FPV — бойова одиниця, яка може вражати цілі. До нього кріплять різні цікаві бімбочки”, — з усмішкою розповідає дронар.
Ігор — доброволець, якого не хотіли брати на службу через непридатність. Проте, він не відступив, а знайшов військову частину, яка готова була взяти його дронарем після навчання.
“Приїжджаю на навчання і чую: “Тут же всі на Mavic приїхали вчитися”. І я такий: “Ні…” Але мав вибрати: або зараз вчитися керувати Mavic, або чекати ще кілька тижнів. Обрав перше”, — розповідає Ігор.
Бойове хрещення дронар не забуде. “Вони не повернулися. Ми не могли нічого зробити. Просто сиділи і дивилися”, — згадує Ігор. Тоді йому дали завдання супроводжувати хлопців, які мали відбивати наші позиції.
Оператор дрону — Ігор
“Гасторолі” дронарів
З часом Ігор набрався практичного досвіду і працювати ставало легше. Роботу веде поряд з FPV-дронарями: “Наші Mavic дивляться і корегують. Їхні FPV працюють по ворогах. Чудова, злагоджена і неприємно ефективна для підарів робота”.
Дронарі можуть виїжджати на так звані “гастролі”. Тобто на конкретне завдання, яке триває не більше доби. Тоді вони приїжджають, розкладають спорядження, виконують завдання і їдуть.
Інший варіант їхньої роботи передбачає виконання задачі протягом довшого часу: кількох днів чи, навіть, місяця. В такому випадку обладнання вже чекає дронарів на місці.
Готуючись до завдання, Ігор перевіряє техніку (чи працює), зброю, вивчає інформацію про поставлену задачу. “Хотілося б поділитися лайфхаком про те, як набратися сил перед виїздом чи виспатися наперед. Але — до цього неможливо підготуватися”, — каже дронар.
На позиції Ігор працює з напарником: один має бути пілотом (керувати дроном), а інший штурманом (слідкувати за мапою і чатами). “Ми з побратимом навчилися бути одночасно пілотом і штурманом. Тому працює дві години він, дві години я. Так маємо змогу перепочити чи, навіть, поспати”, — ділиться Ігор.
Дронар Ігор
Вдень робота легша: “Якщо ти якийсь час літаєш в одному місці, то кожен кущ знаєш, як власну квартиру”. А от вночі все в рази відповідальніше, денні орієнтири не працюють. Все бачиш лише через камеру нічного дрона, яка нагадує тепловізорну.
Вікно можливості для перезмінки операторів — це передсвітанкова імла або сутінки. “В такий час денні дрони нічого не бачать, а нічні ще сліпуваті”, — каже Ігор і пояснює, що ворожі дрони також у повітрі постійно.
Енергетик на передовій — цінність
Ковбаса з хлібом і кава — улюблена страва дронаря Ігоря. Каже, що сухпайки набридли, а консерви — не смачні. А от ковбаса не набридає. Хоча вона не зрівняється з їжею, яку готує вдома його дружина. Ігор дуже скучив за спільними сімейними вечерями.
Ще згадує кухню в Британії, де був на навчанні: “Там фуршет: баранина, риба, свинина. Але найсмачніше було — коли українські волонтери зварили червоного борщу з салом”.
Ігор не забуде енергетик, який подарував піхотинцю на день народження: “Там, на передовій, все інакше сприймається. Він так зрадів простому напою. Цінність!”
