Проєкт "Партнерки" від Projector Foundation зібрав приклади щоденних запитань, яких варто уникати у спілкуванні з близькими військових. Ці запитання, як і пошук відповідей на них, можуть лише травмувати партнерок.
Як говорити з партнерками військових про поточну службу?
Точно не є тактовними та етичними запитання:
- "Куди відправили?";
- "Скільки заробляє?";
- "Коли ви востаннє спілкувалися?";
- "Чому не дають відпустку?"
- "Доводилося вбивати?"
До того ж партнерки військових можуть і не знати усіх відповідей.
Як говорити про ситуацію на фронті?
Переважно, військові просять не запитувати: "А де ви, а шо ви? Як там контрнаступ?"
Навіть якщо воїни й володіють такою інформацією, її точно не можна розголошувати – зокрема і своїм коханим людям.
Як варто запитували про мобілізацію? Спойлер – мінімально
Люди, які чекають коханих з фронту, поважають їх рішення. Краще запитати, як їх можна підтримати. "А як ти відпустила? і "чому він туди пішов?" – це погані опції.
А про політику можна говорити?
Краще не треба про:
- беззмістовність війни;
- обурення щодо дій влади;
- розповіді про чийсь "відкос" від ТЦК.
М’яко сказати, недобре знецінювати подвиг чиєїсь найближчої людини.
А про чужий досвід можна?
Точно краще уникати паралелей та історій про кума, який десь отримав контузію. Інформація про чужий біль просто лякає та робить боляче, а не допомагає.
Якщо людині дуже боляче, краще не завдати ще більше шкоди необережною розмовою. Коли ви дізнались про втрату на війні, треба бути уважними, та не торкатись теми першими.
А якщо військовий_військова загинули?
Не розпитуйте детально як це сталося. тощо. Якщо людина захоче, вона поділиться з вами сама.
Як не жаліти людину?
"Як це пережити?", "Така молода, а вже вдова" та інші прояви жалості завдають болю людині, яка переживає втрату, а також принижують її стан. Співчувайте, підтримуйте партнерок у прагненнях та планах, вказуйте їм на їхні сильні сторони та робіть справи разом.
Як говорити про переживання втрати?
Кожне проживання втрати кожної окремої людини – індивідуальне.
Фрази "Я тебе розумію", і "Знаю, через що ти проходиш" не підтримають людину, а знецінять досвід та спонукатимуть закритися в собі.
Також такі слова, як:
"Ти мусиш жити далі/бути сильною" чи "Тримайся заради дитини", додають людині, яка переживає горе, ще більше емоційного навантаження.
Як варто говорити та підтримувати?
У будь-якій мові світу не вистачить слів, що допомогли б партнерці описати те, що вона відчуває.
Краще всього запитати – як я можу тебе підтримати? Дії говорять краще за слова. Валідація будь-яких почуттів та допомога – найкращий вираз підтримки.
Партнерки військових, які спілкувались з Projector Foundation, відмічають:
- варто чути про справжні потреби партнерів_ок військових та бути готовими їх почути – побутова допомога, посидіти з дитиною;
- варто брати побутову ініціативу та залучати людину до спільних справ, якщо вона цього хоче;
- варто вивчати досвід військових – щоб краще розуміти, яким може бути стан їхніх партнерок та партнерів.
